Милий хлопчику мій, а чи ти пам'ятаєш,
Як ми плакали у кіно?
Нам казали, що ми життя не знаєм,
Що в кіно не плачуть давно.
Але ми ті сльози не відчували,
Нам поради пусті – все одно.
І з тобою сорому ми не мали –
Просто плакали у кіно.
Знаю, там, в глибині глядацької зали,
Де завмерли хлопчисько з дівчам,
Наші юні серця любити навчались –
Через сльози наївні в очах...
Як ми плакали у кiно
© Copyright: Миклош Форма, 2016
Свидетельство о публикации №116120911518
Свидетельство о публикации №116120911518
Рецензии