Вітер, мов пастушок, що завзято жене' небом хмари...
Лиш заграє в ріжок і зберу'ться чисельні отари...
І живильні дощі бу'дуть радісно землю кропити,
Сил дадуть для душі', щоб цвісти' та плодами роди'ти...
Про'шу я Небеса, напої'ть мене рими дощами,
Щоби сло'ва краса у думка'х викладалась вірша'ми...
За катреном катрен...я для Музи палац побудую...
Світ зіркових арен у натхненні не раз подарую...
Пелериною з нот її плечі тендітні укрию,
У музичний ківот сво'го серця дверцята відчи'ню...
На пісенний мотив під акорди рядки підбираю...
Під розмірений спів у гармоніі лоно злітаю...
30/11/16/
За катреном катрен... на укр. яз
© Copyright: Любонька, 2016
Свидетельство о публикации №116120605780
Свидетельство о публикации №116120605780
Рецензии