Моя журба,моя печаль,що були десь учора-
То може мій початок!
То може хтось почав благословення,
Той, хто давно мовчав...
І вже сьогодні біла,а не чорна .
І вже сьогодні свято,а не сльози,
І вже сьогодні сонце-не морози,
Що палає у вікні,
у закутку
та на підлозі,-
Від нього не втечеш,
Бо ти щасливий!
Ти не взмозі!
І ти живеш по свому-
Піднімаєш крила!
І кров тече у іншу сторону по твОїм жилам!
Тобі таке не мріялось,не снилось!
Життя яскраве!
Воно тобі упилось,полюбилось!
І навіть якщо вчора дощ,
А серце б'ється про журбу та сльози,-
Заплетені у тебе коси!!!
Заплетені у тебе коси!!!
Бо заплела їх мати,
А тато-
поливав колосся.
Заплетене волосся!
Заплетене волосся!
Заплетене волосся!
© Copyright: Анастасия Сия, 2016
Свидетельство о публикации №116120604836
Свидетельство о публикации №116120604836
Рецензии