Митт востi грудня

Одне лиш чисте небо за вікном...
Сердець і душ подібного ґатунку
немає вже...
Сучасності малюнки
любов і гідність викрили давно
як непотрібні світу обладунки...
............
Єдиний крок до ніжної мети
зробити можна тільки лен під тиском.
І хвору вдачу стримавши від блиску
її очей, впадеш в минуле ти,
щоб знов підвести ненависті риску...
............
Хрести, хрести...
Маківочки церков...
І вже не доля дзеркало шукати,
коли немає що відображати,
бо ти себе у іншому знайшов,
де замість стін твій ворог має грати...
............
А сон не йде.
За ранком білий сніг
тобі фарбує плями на майбутнім,
де тільки Він залишиться присутнім,
коли весна заскочить на поріг,
щоб вибір серця вийшов незабутнім...
............
То ж, дій не сам...
Занедбаність душі
нехай тебе ніколи не лякає
кривавим струмом вічності як раю,
де тільки й можна креслити вірші
на сірих плитах тих, кого немає...
............