Павло Тычина. Мессия
(страшный миг!) -
придёт, в отчаянье зарыдает
и солнце затмит.
Кто-то кинет слово пьяно:
- В расстрел! на тротуар!
И месяц встанет,
как на пожар.
Нам и не дождь и не роса -
каменья с неба...
И чьи-то голоса:
- Хлеба! хлеба!
Калека, поспешая куда-то,
наступит на ребёнка.
И все будут кричать без остановки:
- Мессия! Встречайте Мессию!
- Осанна ему! - И вновь...
И кровь.
Смертный экстаз родит мечты вековые.
Месія
Уявляю -
(страшна мить!) -
прийде, заридає з одчаю
і сонце затьмить.
Хтось кине слово п"яне:
- В розстріл! на тротуар!
І місяць встане,
як на пожар.
Замість дощу, замість роси -
каміння з неба...
І чиїсь голоси:
- Не треба! не треба!
Каліка, поспішаючи кудись,
наступить на дитину.
І всі будуть кричать без упину:
- Месію! Вітайте Месію!
- Осанна йому, Він прийшов!
І кров.
Смертний екстаз претворився у мрію.
Свидетельство о публикации №116120600259