ВИРА Вера

Мультимедійний твірим

Віра – сприйняття Людиною чого-небудь (віровчень, релігій, ідеологій, тверджень, свідчень, концепцій, явищ, фактів, подій тощо) або / і кого-небудь як істинних, правдивих на основі міркування / мислення, іноді на підставі лише внутрішнього, суб'єктивного переконання (без якої-небудь/попередньої перевірки), що не потребує для неї більше жодних доказів, оскільки зумовлено своєрідністю її психіки; упевненість в чомусь, у здійсненні чого-небудь, у позитивних якостях кого-небудь, у правильності, розумності чиєїсь поведінки; визнання існування Бога, переконання в реальному існуванні чогось надприродного; довіра, служіння з усією відданістю і т. ін. комусь / чомусь; сподівання, мрія, надія на щось видиме/невидиме, але реально бажане ... В.Б.

Віра ж є здійснення очікуваного і впевненість у невидимому.-Новий Завіт (Євр. 11:1)

Вірить в що тепер Людина?
У що вірить вся Родина?
Може бути – що й в одне,
якщо Віру цю збагне.
 
Звісно, вірить більшість в Бога.
В церкву ходить – якомога,
свічки ставить і молиться,
чим й знайомим похвалиться.
 
Якщо Бог в Душі міститься,
яка день і ніч трудиться, –
то Людина знає путь:
Хто й куди її ведуть.
 
В неї книга є настольна,
як порадник – богомольна:
все їй Біблія розкаже,
праведність завжди укаже.
 
Це є Віра в Слово Боже,
що є завше добре й гоже.
Хрест у серці свій несе,
все в житті – перенесе.
 
І сказала тут Людина,
ніби вголос вся Родина:
як побачу – то повірю,
а поки що я не вірю.
 
Та почулось Боже Слово:
як казав, скажу ізнову,
що повіриш – то й побачиш,
іншим теж оте порадиш.
 
Інший в КосмоРозум вірить
хоч не може перевірить:
чи він є, а чи – нема.
Певне, вірить – задарма?
 
Дехто вірить в талісман:
що є правда чи обман?
Але він людину гріє,
від якого вона мліє.
 
Є народні ще прикмети:
як, скажімо, брать монети?
Сіль просипати на стіл?
Чи нарвати чистотіл?

Коли голуб, дзьоб, травинка –
то для вас гарна новинка.
Всіх прикмет дуже багато
про Людину, рідну хату...

Він тоді – як-ніби дивний
і завше якийсь нерівний
в своїх діях, поведінці
та у зовнішній оцінці?

Можна вірити у Мрії,
які живлять теж Надії,
щоби вдвох Любов плекати
і найліпше про все знати.

А хтось вірить в забобони,
(день і ніч ілюзіони),
щоб дотриматися їх –
пересудів цих усіх.
 
А чи вірить хтось Людині:
і брюнету, і блондині?
То чи вірять люди людям?
їхнім деяким “безглуздям”?
 
Звісно, вірять, але мало,
бо життя її зазнало
скільки різних негараздів –
і регресів, й авангардів.

І на це є теж причини,
як в Родини, так й в Людини:
це людські гріхи буденні,
їхні справи навіженні.
 
Їх позбутися – нелегко:
кому рай, а кому пекло,
побувати в тій петлі
й закипіти у котлі.
 
Лиш тоді, може, безгрішно,
і люб’язно й вельми втішно
почуватись можуть люди –
уже справжні правдолюби.
 
А найважче – в Себе вірить,
і самому щоб повірить,
що на світі все Ти можеш
і у всьму – допоможеш!

Вірить варто з головою,
щоб не стати – зомбовою,
щоб усе те розуміти
і лише щасливо жити ...
 
Бо є Віра лише твоя
вона потужна течія.
Носи її навіть в негоду,
щоб здолати перешкоди.
 
Енергія значна є Віра,
яка найбільша є Довіра
вона – і мисль, вона і дія,
які Людини є Надія!
 
А Душа – немов та ліра.
Є у Бога в неї Віра,
Вірить вона і Людині,
всій родині, Україні.
 
Бо якщо немає Віри,
тоді люди – бузувіри.
Віра сили людей множить,
які завжди переможуть...
 
04 листопада; 05-06 листопада; Редаговано 04 грудня 2016 р. м. Київ