Ти сонце ніжно пестиш на руці,
Слідкую за тобою посміхаясь,
Візьму в долоні олівці,
З казковим світом зустрічаясь.
І намалюю те про що бажаю.
Розповісти лише тобі,
Своїм думкам знов посміхаюсь,
В моєї казці поживи.
Ти пестиш ніжно сонце у долонях,
А я малюю нам нове життя.
Коли схолоне кров у скронях.
Ми будем жити в казці кожного миття.
Ти сонце н жно пестиш на руц
© Copyright: Людмила Дубищева, 2016
Свидетельство о публикации №116120406967
Свидетельство о публикации №116120406967
Рецензии