І весна свої очі розплющує.
Вмить зрадіє, розквітне все знов.
Мій хлопчина, сказати я мушу:
"Не забути останніх розмов,
Не забути торкань і чарівних
Та тендітних засмучених слів,
І зірок - блискучих та сивих".
Догорає колишній той спів.
Він завершиться десь біля хати,
Коли сонце блукає у сні.
Але, мабуть, хтось буде чекати
Знов почути той спів навесні.
29/11/16
ankaOZ©
29. 11. 16
© Copyright: Анка Оз, 2016
Свидетельство о публикации №116120404498
Свидетельство о публикации №116120404498
Рецензии