Ланцюжок. Ювелiрна поема

Мене знайомий ювелір зустрів.
Все, як завжди, – зненацька, випадково.
Як завжди – під дощем посеред Львова.
Завжди – центр, дощ і ювелір, і Львів.

І як завжди – на каву від дощу.
Вже тих кав'ярень – більше, ніж краплинок.
І аромат кавусі старовинний
Задовільнить гурмана досхочу.

Зі всіх історій, що згадав мій друг,
Найбільше лиш одна запам'яталась.
Хоча нам пригадалося чимало
Допоки львівський дощ – на львівський брук.

Так ось, що розповів мій ювелір:
Колись, як він був ювеліром юним,
До їхньої крамниці, де не сумно
Палають «камінці» і тішать зір,

Зайшов якийсь серйозний чоловік.
Він всі вітрини вивчив достеменно.
За камінці питався поіменно.
Були поважні чоловік і вік.

І серед інших золотих прикрас
До однієї довго придивлявся.
До ланцюжка. І ювелір старався
Щоб відбулася покупка в той раз.

Та чоловік серйозний не спішив.
В руках прикрасу ніжив найдорожчу.
Щось шепотів, і закривались очі.
Та не купив, хоч міг і хоч хотів.

Він ще заходив декілька разів.
І відбувалось все завжди так само.
Дивився в вікна на Високий Замок.
Грів рішення на шальках терезів.

Десь тиждень все продовжувалось так.
А потім, хоч чекали, не приходив.
Таке буває у людський природі.
Вподобав інше – відповідь проста.

Та ось, як промайнуло роки два,
А може, й три, той пан з'явився знову.
Рішучий – видно, йшов не випадково,
Трималась гордо сива голова.

І він пішов туди, де ланцюжок
Коли лежав, чекаючи на пана.
Та час минув, і ту прикрасу панна
Під рік Новий придбала, йшов сніжок.

Обурився той дивний покупець.
«Як ви могли, я обирав прикрасу,
Вона була моя»... Була образа.
І геть пішов. Історії – кінець.

Здавалося б, і що тут говорить,
Мій ювелір розповідав, всміхався.
Занадто довго той наш пан вагався.
Ланцюг – не брук, він вічно не лежить.

І ось тоді мій ювелір сказав,
Коли вже кава вистигла на зимне:
Як з ланцюжками, ми – з любов'ю, дивні:
Втрачає все, хто вчасно не забрав...

...У каві щастям бавився коньяк.
Ми усміхнулись з ювеліром разом.
Ми з ним підстав не мали для образи...
Та не забуду ланцюжок ніяк...


Рецензии
Цікаве , образне, зі змістом вірш,Миколо! Просто чудова мініатюра у віршах! Ювелiрна iсторiя! Дякую,з теплом,Інна

Инна Гаврилова   04.12.2016 17:35     Заявить о нарушении
Дякую щиро!

Миклош Форма   04.12.2016 21:55   Заявить о нарушении
Миклош! Зайди, посмотри всё ли верно перевела, С теплышками,Инна.
http://www.stihi.ru/2016/12/05/6027

Инна Гаврилова   05.12.2016 16:27   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.

Завершается прием произведений на конкурс «Георгиевская лента» за 2021-2025 год. Рукописи принимаются до 24 февраля, итоги будут подведены ко Дню Великой Победы, объявление победителей состоится 7 мая в ЦДЛ. Информация о конкурсе – на сайте georglenta.ru Представить произведения на конкурс →