Десь там...

(на украинском языке)
(поэтический перевод на русский язык - "Где-то там, за горизонтом ты живёшь...")

Десь там, за небокраєм ти живеш,
За тим кордоном, де зійшлись весна і осінь...
Я відчуваю твою ясну просинь
У  небі, де прозорий човен твій пливе...

Мені  чи не позбутися сумного почуття,
На іншу не змінити свою долю,
Не відпустити птахів журби на волю,
Не притулитися до тебе знову, як дитя...

Бажаю, щоб ще ближче нахилились небеса,
Щоб ти до мене повернувся снігом срібним
Або дощем, мені усе твоє потрібно -
Торкання ніжне, білий шум, і навіть сльоз твоїх роса...

Біля межі, де сходяться всі стежки нашого життя
Ще трохи постою, тебе згадаю,
Сумую дуже я без тебе і сама собі відповідаю ,
Але не вистачає знову каяття...

Чому ти був зі мню мало так ?...
Мене тримав і лагідно і міцно...
Я думала, так буде нескінченно і довічно,
Тікала і ховалася від тебе, як в грі дитя...

Якби мені сказали, що життя не гра,
Яку можна відкласти, щоб продовжити пізніше,
То я б дивилась в твої очі частіше і тепліше,
Щомиті ловила би від твого спокою й добра...

І ти тепер пливеш над головою у тиші ночей,
Не відпускаешь, бо завжди був мені потрібен,
Я відчуваю погляд твій, що місяцю подібен,
Але не можу притулитись до твоїх плечей...

Десь там, за небокраєм ти живеш,
За тим кордоном, де розійшлись зима і літо...
Де шлях зірок, як молоко пролито,
І човен твій повільно шляхом тим пливе...