Прогайновано даремно, перепито
Череду сіреньких довгих літ.
Тож потрібно зараз перед білим світом
Про прожите дати повний звіт.
Що, скажи, зробив ти на землі козаче?
Чи досяг, що прагнув і хотів?
Вже давно на дубі чорний ворон кряче
Про безцільність безтурботних днів.
Не приніс, мабуть, ти радості нікому.
Пустоцвітом по землі пробіг.
Важко в порожні вертатися додому
На старенький батьківський поріг.
Тут ніхто не пожаліє не заплаче.
Мати не пригорне до грудей.
Все, що заслужив в житті цім, небораче,
Те й тепер отримуй від людей!
23.11.2016 р.
Перекотиполе
© Copyright: Мыкола Ковальчук, 2016
Свидетельство о публикации №116120304476
Свидетельство о публикации №116120304476
Рецензии