И нет знакомой проходной...

             Винницким подшипниковцам
             посвящается

Подшипники мы выпускали
И отправляли в сотни мест,
Труд винничан там узнавали,
Его следы в мозолях есть.

Припев: Прошли года, завода нету,
И нет знакомой проходной,
Ну как простить обиду эту,
Ведь он был общею судьбой.

В общагах дети подростали
И выставляли отходной,
Когда квартиры получали,
Микрорайон рос заводской.

Припев.

Сколько ему мы сил отдали,
Он школой жизни для нас стал,
Профессорами дела стали
И счастье каждый здесь искал.

Припев.

 Государственный подшипниковый завод № 18 в г.Винница на Украине
10 000 рабочих, более 2000 потребителей продукции,
подшипники и в космосе вертелись...

Подходит мелодия песни из кинофильма "Весна на заречной улице"
на фото:  руины гиганта-завода


на украинском языке:

І ПРОХІДНОЇ ТЕЖ НЕМА

            ВІнницьким підшипниківцям
            присвящується

Підшипники виготовляли
І відправляли в сотні міст,
Труд вінничан там поважали,
В мозолях їх робочий зміст.

Приспів: Пройшли роки, нема заводу
І прохідної теж нема,
Стільки було колись народу,
А залишилась лиш журба.

В общагах діти підростали
І виставляли відхідний,
Коли квартири нам давали,
Мікрорайон ріс заводський.

Приспів.

Скільки йому ми сил віддали,
Він школою життя нам став,
Професорами справи стали
І кожен щастя тут шукав.

Приспів.

Державний підшипниковий завод № 18 в г.Винница наУкраїні
10 000 робітників, більше 2000 споживачів продукції
підшипники і в космосі крутилися...

Підходить мелодія пісні з кінофільму "Весна на зарічній вулиці"
на фото: руїни гіганта-заводу