Пройшли роки і молодість пройшла.
І заросла та стежка край села.
І посивіли вже мої батьки.
Здоров'я не додали їм роки.
Я пам'ятаю шелест трав в степу.
І пісню поля пам'ятаю ту,
Котра лунала ніби подих трав.
Я пам'ятаю...хоч була малям...
Бабусин хліб...і тихії слова...
І сльози,що в молитві забува..
І руки добрі,ласкаві її....
Моє дитинство в рідному селі...
Веселий гомір дітлашні на ганку.
Ласкаве сонце на росі щоранку..
Мої батьки...бабуся...ми маленькі.
За щось пожурить матінка тихенько.
Так сумно зараз стане враз на серці...
Але молитвою я смуток прожену...
Нехай не раз все спомином озветься.
Я всеж радію.адже я живу.......
Спомин
© Copyright: Кравченко Наталия, 2016
Свидетельство о публикации №116120209520
Свидетельство о публикации №116120209520
Рецензии