Не притуляйся... Перевод Светланы Груздевой
Чи то зима…
Мені із нею у двобій –
Хоч жартома…
Та, переможу, хоч би як!
І будеш мій!
Чом ти душею так закляк?
Стоїш сумний…
А сніг мете, мете, мете…
Лапатий сніг…
В теплі кімнати ми, проте,
Й у напівсні…
«Не притуляйся, я – слабкий…»
Овва, біда…
Таких слабких – куди не кинь,
Хто без гнізда…
Одну лозу зламають всі,
На «тьху», на «раз»…
А більше зернятка насій –
Не втратиш час…
І звідки сила узялась:
«А ти – моя!»
Сам обійняв, не напоказ…
Твоя…твоя…
(16.11.16)
Перевод Светланы Груздевой -
http://www.stihi.ru/2016/12/04/315
Откуда ж холод-то попал,
Бог мой, в тебя?!
Мне в двоеборье, знать, вступать
С зимой, любя…
Наперекор всему, смогу –
И будешь мой!
Зачем душой ты, как в снегу,
В тоске немой?!..
А снег метёт, метёт, метёт…
Разлапист снег…
В тепле мы всё ж, наоборот,
Как в полусне…
«Не прислоняйся, погоди …»
Ишь ты, беда…
Таких-то слабых пруд пруди,
Кто без гнезда…
Одну лозу сломают все,
На «тьфу», на «раз»…
А больше зёрен коль насей –
Не смочь за час…
Откуда ж сила-то взялась:
«А ты – моя!»
Сам приобнял, не напоказ.
Твоя…твоя…
Свидетельство о публикации №116120205949
Я БУДУ ВНОВВЬ С ТОБОЙ...
Микола-Стихоплёт 21.01.2017 23:35 Заявить о нарушении