Мiстична нiч

Добро  і  зло  ніч  поєднала,
Підступність  і  кохання,
Темною  ковдрою  обняла
З  вечора  й  до  рання.

Темінь   щойно  відступає,
Сутінки  біжать,
Місяць  світлом  заливає –
Вийшов  вартувать.

Спесиво  йде  по  небосхилу,
Людей  всіх  лякає,
Душі  обрав  до  могили –
В  зірки  обертає.

В  небо  піднявсь  поміж  хмари
Світить  з  висоти,
Душі  -  безсмертя,  серцю  -  кару
Змушує  нести.

Мерзло,  терпко,  непривітно
У  шпаринки  сяє.
Бентежно  кожний  у  цім  світлі
Милості  чекає.
      30.11.2016р., Київ


Рецензии