Як спиться солодко уранці
Груднево-сніжної пори,
Одні лиш сни - невтішні бранці -
Ворушать пам"яті шари.
То сниться ніжний цвіт бузковий,
А то купальськії вогні,
То сниться те єдине слово,
Що не почути вже мені.
Ти нащо, грудню, студиш серце,
Вуста заковуєш в льоди
І ту весну, що не вернеться,
У снах лишаєш назавжди...
Як спиться солодко...
© Copyright: Наталья Бидненко, 2016
Свидетельство о публикации №116113007927
Свидетельство о публикации №116113007927
Рецензии