Людмила Юферова. Осеннему Подсолнушку

Автор: Людмила Юферова. Украина.

         Перевод Инессы Соколовой

Осеннему Подсолнушку 

Наш октябрь проворно, с нетерпеньем
Сыплет охру с щедростью, не зол.
Поздно что ж, Подсолнушек осенний,
Для сердечной радости расцвёл?

Что же приключилось пестрым летом:
Настрадался ли, осиротел?
Рос в густой печали, без привета,
Сладости любви не заимел?

Принимай, как ангелов, подарки,
Все улыбки, много их вокруг,
Нежности, а поцелуи жарки
При слиянье душ придут, Мой друг.

Грустный вид Подсолнушка и дома,
Сердце осень раною печет...
Клонится головушка с истомой
На моё некрепкое плечо...


Оригинал

 http://www.stihi.ru/2015/11/02/10941
 
Осiнньому Соняховi

Жовтень у стрімкому нетерпінні
Сипле щедро охру з рукавів...
Що ж так пізно, Соняху осінній,
Біля мого серденька зацвів?

Що ж це ти в своє строкате літо
Настраждався і осиротів,
Що в густу печаль було пролито
Келих найсолодших почуттів?

І, мабуть, як ангелів дарунки,
Що тепер всміхаються довкруж,
Ці твої шовкові поцілунки
Й неймовірне поєднання душ.

Соняху, сумна твоя домівка,
В серці осінь раною пече...
І прив'яла хилиться голівка
На моє худесеньке плече...