Розлучення

Тамара Горленко
І сонце не висвітить ту глибину,

Коли зустрінете жінку ви сумну

Край скверу одиноко-одну,

Не питайте нічого,видно й так - вмерло...

Закружля як птах лист із клену,

Затуманить волога очі...

Щось вітер бентежно клекоче,

Ніби: "вмерло, вмерло,вмерло"...

Навпіл світ. Навпіл дім.

Навпіл стіл.

І немає кінця половинам...

Осінь зовсім у цьому не винна,

Осінь, як завжди, чудова і дивна,

Не вона вмерлого сум і біль...


© Copyright: Тамара Горленко, 2016
Свидетельство о публикации №116113004358
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Тамара Горленко
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Тамара Горленко