Моя поез я

Запну мольберт хустиною шовковою
І розмалюю полотно безмежно чисте
Віршами - не ділю я їх за мовою,
Лише за темами, за почуттям і змістом.

Зашию тло епітетів суцвіттями,
Розкидаю метафор пишні грона,
Перлини слів, що пестило століттями
Природи мовної родюче, щедре лоно.

Най там щебечуть рими соловейками
Ніжніше п'яно, соковите скерцо,
Підуть у вальс анапести з хореями,
В ритмічнім вихорі захоплюючи серце.

Моя поезіє, любов моя шаленая!
Співай хвалу життю благословенному.

25.11.2016, Маріуполь.


Рецензии