Двадцять один грам душi
Колись полетить собі вільною птахою.
А доти насолоджуйся, жити не спіши,
Втамовуй поступово цікавість і спрагу.
Підставляй своє обличчя травневому вітру.
Лови пригоршнями теплі серпневі дощі.
Вдихай на повні груди зимове повітря
І ховай долоньки в карманах плащів...
Посміхайся. Не слухай про себе пліток.
Просто ти живеш і твоє життя цікаве.
Від протягів у квітів не меншає пелюсток.
То можете говорити і далі, будьте ласкаві...
Двадцять один грам твоєї щирої душі
Загартованим став і таким витривалим.
Зупиняйся. Дихай. Відчувай. Не гріши.
Не шкодуй ніколи про багато чи мало.
29.11.2016
Свидетельство о публикации №116113011753