Фiнiшна пряма
На все свій час: і погляд, і весна,
й життя легке, не давить плечі ноша.
І на душі казкова тишина,
від щастя все здається прехорошим.
Все у свій час: і погляд, і зима,
й життя біжить, все менш підйомна ноша.
І метушня в душі, й щільнішає пітьма,
й вкладає все частіш хвороба в ноші.
Пече вночі, а то морозить днем…
Життя у смужку, ніби шкіра тигра,
вже серцю допікає підлий щем…
На фініш вийшли вже життєві ігри…
30.11.2016
* Спроба перекладу чи за мотивами твору Ельдара Рязанова „Всё беспричинно“.
Эльдар Рязанов
Всё беспричинно. Чей –то взгляд. Весна.
И жизнь легка. Не давит плечи ноша.
И на душе такая тишина,
Что, кажется , от счастья задохнёшься.
Всё беспричинно. Чей –то взгляд. Зима.
И жизнь бежит. И неподъёмна ноша.
И на душе такая кутерьма,
Что, кажется, от горя задохнёшься.
То ночь жарка, а то морозен день…
Вся жизнь в полоску, словно шкура тигра.
А на душе такая дребедень…
Да, жаль, к концу подходят эти игры…
Свидетельство о публикации №116113010671