Той день запам’ятається мені...
Та він уже, той день, запам’ятався:
мені він нагородою дістався –
вже тим, що я не жив наоднині.
Як тихо ти у двері увійшла...
Як м'яко ти у вічі зазирнула.
Ти душу мою поглядом почула:
тієї миті – янголом була...
Дівочою рукою в сивині
пригладила усі роки минулі.
І наше щастя всі зірки почули –
у ніч, що не забудеться мені...
Той день, що не забудеться менi
© Copyright: Миклош Форма, 2016
Свидетельство о публикации №116112900975
Свидетельство о публикации №116112900975
Рецензии
