Чого шукаю сам не знаю...

Чого шукаю сам не знаю,
Чого жадав, то вже покинув,
Чужинцем став у ріднім краю,
Хоча в думках: -Одна родина!

Кохав, кохаю до нестями,
Усе Життя був тільки сином,
Молився темними ночами,
Покину криком журавлиним.

Махну крилом у небі синім,
На згадку всім, хто тут лишився,
Щоб об'єднались у єдинім,
А душ блукання  всі скінчились.

Щоб пам'ятали, не ганьбили
Тараса і свою родину,
Достатньо вже ми розгубили,
І маємо за це провину...

Впадіть пред Богом на коліна,
Цілуйте вдовам, мамам руки,
Бо час збирати вже каміння,
Щоб не кляли нас діти, внуки...


 П.В.М.       29.11.2016г.


Рецензии
Какой кошмар у вас сейчас,нет слов.
Хоть бы скорей всех типа "политических" из тюрем выпустили,
отпетые все вышли досрочно,а трудовой народ посадили,"беркут" за что?

Анастасия Истомина 2   30.11.2016 16:28     Заявить о нарушении
Спасибо, Анастасия за сопереживание!!!
Дай Боже всем нам мира и согласия!!!
С теплом души,

Владимир Прохода   01.12.2016 21:01   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.