Скiфи

               

 
Мільйони - вас. Нас – тьми, і тьми, і тьми.
     Давайте, бийтеся із нами одержимо!
Так, скіфи - ми! Так, азіати - ми,
     З розкосими і жадними очима!

Для вас - століття, а для нас - єдиний час.
     Ми, як послужливі холопи,
тримали щит між двох ворожих рас
     монголів і Європи!

Віки й віки старий ваш горн кував
     і заглушав громи лавини,
і казкою живою був для вас провал
     і Лісабона, і Мессіни! *

Ви сотні років озиралися на Схід,
     збирали й плавили всі наші перли,
глузуючи, війни плекали плід,
     щоб показати нам гарматні жерла!

Ось – термін і настав. КрилАми б'є біда,
     і кожен день образи множить,
та день такий прийде, що змиє, як вода
     всіх ваших Пестумів**, так бути може!

О, світ старий! Допоки ти не згиб,
     допоки мукою солодкою томишся,
Спинись, премудрий, як Едіп,
     що перед Сфінксом древнім зупинився!

Росія - Сфінкс! Сумна і радісна в той час ,
     і чорною спливаючи вже кров'ю,
вона вдивляється й вдивляється у вас
     із ненавистю, і з любов'ю!

Любити так, як любить наша кров,
     ніхто із вас давно не любить!
Забули ви, що в світі є любов,
     яка пече нас всіх і губить!

Ми любимо усе - і жар холодних чисел,
     і дар господнього знамення,
нам зрозуміле все - і гострий галльський смисл, 
     й німецький хмурий геній ...

Ми пам'ятаємо усе - паризьких вулиць ад,
     венеціанську прохолоду,
гаїв лимонних дальній аромат,
     і Кельна димного негоду ...

Ми любимо і плоть, і колір плоті, її смак,
     задушливий і смертний плоті запах ...
Чи будемо ми винні, коли хрусне ваш кістяк
     в важких і ніжних наших лапах?

Схопившись за вуздечку, звикли ми
     у граючих коней завзятих
ламати коням їх важкі хребти
     і норовливих всіх рабинь скоряти...

Прийдіть до нас ви! Від жахів війни
     в обійми наші мирні без сум'яття! 
Не пізно поки, меч старий - у піхви без вини,
     товариші, ми станемо як браття!

А якщо ні – втрачати звикли ми весь час,
     і нам доступне віроломство!
Віками буде проклинати вас
     беззахисне ублюдкове потомство!

Ми широко по нетрях і лісах
     перед Європою багатоликою
розступимось! І азіатською до вас
     своєю обернемось пикою!

Ідіть усі, ідіть аж за Урал!
     Ми місце очищаємо для бою
машин сталевих, де панує інтеграл
     з монгольсько-дикою ордою!

Самі ж ми, відтепер, для вас - не щит,
     самі не вступимо у бій ми одержимо, -
лише подивимось, як смертний бій кипить,
     вузькими жадними очима.

Не зрушимо, коли і лютий гун
     кишені трупів буде вивертати ласо,
міста палити, і до церкви зажене табун,
     і брата білого засмажить м'ясо! ..

То ж схаменися, світ старий! Іди на злет.
     На братський цей бенкет труда і миру,
востаннє на братерський світлий цей бенкет
     вас варварська скликає ліра!

                - Олександр Блок


      Пестум  -  Посейдонія (лат. Paestum, греч. Poseidon;a,) - сучасне Песто, Pesto), древнє місто на південному заході Італії,

       Крилами б'є біда - відсилання до «Слова о Полку Ігоревім» -  «Обида встала в силах Даждьбожьего внука, вступила девою на землю Троянову, взмахнула лебедиными крылами»
      
     Провал Лісабона і Мессіни - маються на увазі Лісабонський (1755) і Мессинський землетруси (1908)