Я попав в квартиру для самотніх.
То – квартири надзвичайний стан,
де предметів гарних – кілька сотень,
та для несамотнього – капкан.
Я прийшов з тобою в ту квартиру.
ніби – місце, ніби – шанс і час.
Бути вдвох – бажання наше щире,
а квартира не раділа з нас.
В тій квартирі поруч не присісти.
Всі окремо крісла і стільці.
Зовсім там для двох немає місця –
щоби поруч, щоб рука в руці.
А з вікна квартири – вид красивий.
Усміхнулась ти і обняла...
Дивна та квартира – нещаслива.
І до нас там радість не жила...
Я попав в квартиру для самотнiх
© Copyright: Миклош Форма, 2016
Свидетельство о публикации №116112902816
Свидетельство о публикации №116112902816
Рецензии
