Так наостанок я скажу*
А на останок я скажу:
прощай, назад не повертайся!
Ти перейшла свою межу –
тому дарма уже не кайся.
Як я любив! Боготворив
тебе одну у всьому світі.
Я полюбив й перетворив
наші життя в кохання миті.
А на останок я скажу…
Життя летить дощем в пісок,
іще пишу, та мерзнуть руки.
Рідкою зграйкою в лісок
втекли п‘янкі слова і звуки…
А на останок я скажу:
Прощай. Любить не зарікайся
і марно спокою межу
уже здолати не старайся.
Так наостанок я скажу…
29.11.2016
* За мотивами твору Бели Ахмадуліної „А напоследок я скажу“.
Так наостанок я скажу
© Copyright: Олександр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116112912041
Свидетельство о публикации №116112912041
Рецензии