28. 11. 16
Сховала моє сонце у внутрішній карман.
Тремтіла усім тілом, безмежним небосхилом.
Я залишила тебе серед численних хмар.
Кохати так кохала, і мріяти кохала.
Тебе ж не було поруч, мій українській сон.
На тебе лиш чекала, і завжди було мало
Твоїх очей зелених і лагідних долонь.
Десь там, де шлях блукає, де ліхтарі співають
І де душа співає, як бачить цю красу.
Лиш там я справжня є, лиш там життя лунає.
Ти ж, друже, не минай. Залиш хоч мить одну.
28/11/16
ankaOZ©
Свидетельство о публикации №116112809772