Й вiдчути дух землi

(Відгук на вірш Л. Юферової
       «Так осінньо»)

Ще айстри запізнілі тріпотять
І ловлять ранку запашні потоки…


Читаю ці рядки й пригадую село.
Хмілію від туманів та озонів.
Воно в душі немов би ожило.
Живу ж як птах у клітці на балконі...

Так хочеться пірнути в молоді жита.
Ромашок назбирати для дружини
Й відчути дух землі... Ото життя,
Коли ми з ненькою-природою єдині!


Рецензии
Було, було... і жито, і пашні
Та соловейко щебетав у гаю,
Тепер часи суворі і страшні,
Біда збирає данину у ріднім краї...

Владимир Прохода   30.11.2016 01:46     Заявить о нарушении
Нас захистить природа-матінка, але спорчатку ми повинні захистити її. Бо ми її діти... Щиро дякую за відгук!

Бурчак Ворожбянский   02.12.2016 11:49   Заявить о нарушении