Ответ Макаревичу

Відповідь Макаревічу

Пісні  твої  усім  відомі,
Давно заочно ми знайомі,
Вже не роки – десятиріччя.
Та маю ось до тебе річ я:
В «Машині» їздив ти за миром
І  був  для молоді  кумиром!
Ти сам зробив практичний вибір,
Свої  ідеї  сам ти схибив…
Що ж, породнився ти не з нами,
А  з  українськими  катами!
Візит показував всім, звично:
Київ  веде  демократично
Свою політику  в  Донбасі!
Що є ще в нього у припасі?
Ще не закінчились  запаси
З Слов’янська – фосфорні фугаси?

Як спілкувались в узькім крузі
Російські й українські  друзі?
Пропонували, звісно, гроші.
Авжеж чималі  і  хороші!

Чи не знімав ти тілогрійки
Вже п’ятий місяць без копійки?
Чом після виступу в Слов’янську
Не завітав до Первомайську?
З Слов’янська к нам їзди – година!
Чи  заіржавіла  машина?
Захисників би там підтримав!
Чи грошей тут би не отримав?
Бо ж, звісно, нам платити нічим.
Цивільний стан людей пригнічен…
Ти тих домів навіть не бачив,
Де люди страждають і  плачуть!
Де до квартири кожен час
Може потрапити  фугас!
З наказів  Київської влади…
Тобі оте все – не до вади!

Той вибір твій, звичайно, вільний
Бо в нас громадський стан цивільний.
Зневажив ти людську біду,
На  твій  концерт я не піду!

Ми також вільні  вибирати,
Кого  потрібно  поважати,
У  друзі  в  тяжкий час обрати:
Підтримку  шле  Росія-Мати!

                11. 14р.