Хотілося лиш зупинити час.
Щоб залишилась ти зі мною в цих,
Холодних та пустих стінах.
Солодша запах сирості коли ти в них.
Коли ти поряд.
Хоча не можу досі я збагнуть.
Як ти проникла до моїх просторів потайних,
Таких сухих, що важко проковтнуть.
Дуже закритих та ввесь час дурно-хмільних.
Ввірвалася до них.
Ти залишайся в середині мене.
Не відлітай навіть на зиму - де тепліше.
Хочеш, я напишу тобі поему?
Люблю запах волосся й твою тишу.
З тобою - починаю жити.
***
© Copyright: Ваня Брикулець, 2016
Свидетельство о публикации №116112804864
Свидетельство о публикации №116112804864
Рецензии