Ще вiтром колишеться... Нина Трало

                http://www.stihi.ru/2016/11/27/6028


Оригинал:


Ще вітром колишеться листя зелене
І сонце яскраво в росі виграє,
А вже ластів’ята кружляють, ой, нене,
У вирій летіти пора настає.

Хмарини пухнасті пливуть понад садом
І щедрі поля урожай віддають,
І вересень пахне п’янким листопадом,
і сиві тумани з долини встають.

Все більше погода стає гонорова,
Все менше на травах сріблястих краплин,
Журливо співаючи, юна діброва
Вдяглась у намисто з краплин-горобин.

Ой, ненечко, Осене, панно вродлива,
Дрібними дощами печалі не сій!
А літечко красне, пташа полохливе,
Скотилось за обрій, мов сльози з-під вій...


Перевод с украинского Светланы Груздевой:


Под ветром колышутся в зелени листья,
И солнышко жару в луга поддаёт.
Но вот уже ласточки в выси зависли:
Под небом лететь им пора настаёт.

И пухлые тучи плывут по-над садом,
И щедро поля отдают урожай,
И пахнет пьяняще сентябрь листопадом,
Седые туманы в долинах лежат.

Смущает нас гонор в повадке погодной,
Всё тоньше на травах налёт серебра.
С печалью мелодий, со статью природной,
В мониста  рябинам одеться пора.

Любимица Осень, красавица-дива,
Дождём моросящим печали не сей!
А красное лето, птенец наш пугливый,
Скатилось слезой из-под рыжих бровей...