Нормально. Як дівчина померла –
На розум заклалась тільки Січ,
Де всі брати і сестри в камуфляжі,
Де кожен, що проміння сонця,
Зміцнить надію у життя та перемогу
На цій землі, де народились ми .
Тримти від жаху, кусай свої коліна,
Шановний, обраний народом президент,
У нас питання є к твоєї шкури
До твоєму язика, що нам брехав
Про людяність, небесну сотню і поваги
Ти, балахомний, від нас вже не чекай.
А поки,
Хай зорі степу на ранку нас вкривають,
Від кулі снайпера та випадкових мін,
Ми навіть очі новим вбитим покривая,
Рахуєм день, рахуєм ніч,
Коли ти наших всіх на мить побачиш,
І віч на віч відчуєш нашу біль.
Петру Порошенко
© Copyright: Сергей Олейниченко-Прохачёв, 2016
Свидетельство о публикации №116112701334
Свидетельство о публикации №116112701334
Рецензии