I я - ковточок, i ти - ковточок
цілуєм келишки, наче губи.
У мить ковточку зустрілись очі:
«Так тепло, любий», «Так тепло, люба».
Тримають пальці дві філіжанки –
мов чоловіче сплелось з жіночим.
А порцеляна – у колір ранку.
А власне кава – у колір ночі.
Не знаю навіть, чи допивати
цю каву пристрасно і швиденько...
Чи знову, знову все цілувати
край філіжанки ковтком маленьким...
*************************************************
BRENT HEIGHTON
Свидетельство о публикации №116112712059