I я - ковточок, i ти - ковточок

І я – ковточок, і ти – ковточок:
цілуєм келишки, наче губи.
У мить ковточку зустрілись очі:
«Так тепло, любий», «Так тепло, люба».

Тримають пальці дві філіжанки –
мов чоловіче сплелось з жіночим.
А порцеляна – у колір ранку.
А власне кава – у колір ночі.

Не знаю навіть, чи допивати
цю каву пристрасно і швиденько...
Чи знову, знову все цілувати
край філіжанки ковтком маленьким...

*************************************************

BRENT HEIGHTON


Рецензии