Прессконференцiя з минулим
І вже нємає вороття,
Де ж каяття?
Його немає...
Аж тільки голос той лунає,
Немов пекельний дзвін гуркоче
І чути правди він нехоче!
Сильніше все його полон,
Жахливий, нескінченний сон...
Скоріш прокинутися хочу,
Слізьми вмиваюся, шЕпочу-
Безвихідь!Боже борони!
В віконце вранці зазерни,
Вкажи єдину ту дорогу,
Яка би людям дала змогу
Збагнути, що коється в моїй країні,
Злиденній, бідній Україні.
Чом досі вибухи лунають,
ВерхИ останнє розкрадають.
Чому дозволено брехати
Без винятку, всім депутатам?
"ТБ"-дрижить, "старі" волають,
І знову заклики лунають,
Мовляв, на часі обирати
ЖирнИх котів нових до Ради!
Навіщо,люди вас питають,
Навіщо в раду обирають?
Збагніть!!!Отямтеся!!!
Свидетельство о публикации №116112606897
как жаль что не французский,
я в школе изучал,
а то б щас непременно,
стишок сей прочитал...
:):):)
Виталий Игнашин 16.12.2016 03:47 Заявить о нарушении
За "французский" - благодарствую😀😀😀
Зинаида Комарова 16.12.2016 14:11 Заявить о нарушении