148. Той снiгопад...

  Той снігопад неначе на бігу,
  розкинув сніг чарівним подарунком.
  А світло ліхтаря - лиш пляма на снігу
  і скло у вікнах - в тканих візерунках.

  Не жаль мені загаяти часу.
  І в сріблі знов дерев довкола віти.
  Я крізь сніги до тебе пронесу
  своє життя. Та як на стежку вийти...

  Зимова ніч як літопис буття -
  на тих листах вже сказано доволі.
  А може стежка та і є моє життя
  з тобою разом спітканої долі.


  чарівним - волшебным.
  ліхтар - фонарь.
  пляма - пятно.
  скло - стекло.
  візерунок - узор.
  загаяти /згаяти/ - потратить, упустить.
  час - время.
  срібло - серебро.
  довкола - вокруг.
  буття - бытие.
  доволі - много.
  спітканої - постигнутой.
 


Рецензии
Дуже гарний вірш, Ігоре. Так ніжно і вишукано.
и два останні рядки це те за, що є сенс в завірюху йти.
"А може стежка та і є моє життя
з тобою разом спітканої долі."

а я трохи продовжу тему своїми рядками.

і оберемок віхоли в вікно,
і серця гучні ноти.
коли то все було, було давно...
коли ми йшли один одному навпроти.

назустріч в тихий сніговій,
на зустріч в ніч небесного сіяння.
пока ті спогади іще живі
як мрія моя давня -давня.

Галина Би-Локур   17.08.2022 06:41     Заявить о нарушении
Радий, що сподобалося моє "творіння". Значить, щось та вмію. Дякую, Галочка. Привіт.

Игорь Ярин   17.08.2022 13:26   Заявить о нарушении
На это произведение написано 19 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.