148. Той снiгопад...
розкинув сніг чарівним подарунком.
А світло ліхтаря - лиш пляма на снігу
і скло у вікнах - в тканих візерунках.
Не жаль мені загаяти часу.
І в сріблі знов дерев довкола віти.
Я крізь сніги до тебе пронесу
своє життя. Та як на стежку вийти...
Зимова ніч як літопис буття -
на тих листах вже сказано доволі.
А може стежка та і є моє життя
з тобою разом спітканої долі.
чарівним - волшебным.
ліхтар - фонарь.
пляма - пятно.
скло - стекло.
візерунок - узор.
загаяти /згаяти/ - потратить, упустить.
час - время.
срібло - серебро.
довкола - вокруг.
буття - бытие.
доволі - много.
спітканої - постигнутой.
Свидетельство о публикации №116112604461
и два останні рядки це те за, що є сенс в завірюху йти.
"А може стежка та і є моє життя
з тобою разом спітканої долі."
а я трохи продовжу тему своїми рядками.
і оберемок віхоли в вікно,
і серця гучні ноти.
коли то все було, було давно...
коли ми йшли один одному навпроти.
назустріч в тихий сніговій,
на зустріч в ніч небесного сіяння.
пока ті спогади іще живі
як мрія моя давня -давня.
Галина Би-Локур 17.08.2022 06:41 Заявить о нарушении
Игорь Ярин 17.08.2022 13:26 Заявить о нарушении