До сина
– І –
Якби я зміг піднятись до неба,
Відштовхнувшись від краю землі,
Я б летів якнайшвидше до тебе,
Дорогесенький сину мій.
– ІІ –
Привітав би тебе як раніше,
Хоч дорослий ти вже — все одно,
Ти для мене один найцінніший,
Як для в'язня маленьке вікно.
– ІІІ –
Знаю той невеличкий будинок,
Де ти виріс і згодом змужнів,
Я шкодую за вдієний вчинок,
І помилок, яких припустив.
– ІV –
Час не вернеться знову з початку,
Все пройшло, наче з ранку роса.
Колись вибачиш ти свого татка,
Який бачить тебе в своїх снах.
Олександр Чайка
08.01.2013 року.
Свидетельство о публикации №116112610382