До сина

До сина.


– І –
Якби я зміг піднятись до неба,
Відштовхнувшись від краю землі,
Я б летів якнайшвидше до тебе,
Дорогесенький сину мій.

–  ІІ  –
Привітав би тебе як раніше,
Хоч дорослий ти вже — все одно,
Ти для мене один найцінніший,
Як для в'язня маленьке вікно.

–  ІІІ  –
Знаю той невеличкий будинок,
Де ти виріс і згодом змужнів,
Я шкодую за вдієний вчинок,
І помилок, яких припустив.

–  ІV  –
Час не вернеться знову з початку,
Все пройшло, наче з ранку роса.
Колись вибачиш ти свого татка,
Який бачить тебе в своїх снах.



Олександр Чайка
08.01.2013 року.               


Рецензии