И ночь без сна Из Елены Каминской7 С укр

На http://www.stihi.ru/2016/11/19/10929

И ночь без сна, и днём не отдохну…
И колесо крутиться не устало,
Летят часы, секунды, ни одну
Не задержать, нельзя вернуть в начало…

Помедли, жизнь! Не слышит… глухота…
Но важное всё помню не случайно…
Была зима, единственная та,
когда не вместе грелись тёплым чаем.

Была весна и встреча тет-а-тет,
И нежный взгляд, что помнится и манит…
Тогда был крепок наш иммунитет
От злобных дум, от мрачного тумана…

А лето! Что за лето через край!
Тогда лилось «хочу», «мой ненаглядный»,
То время, я прошу, не отпускай,
И кольца нам выбрасывать не надо!

Нам осень рушниками застелю,
По ним любовь узорами прошита
Ты знаешь, что живём мы в мире «ЛЮ»,
И доверяешь спину беззащитно.*


Елена Каминская7
І ніч без сну, і день – «не відпочинь»…
Хтось невгамовно крутить коліщатко,
Бо час летить, не втримати хвилин,
І неможливо стати на початку…

Життя – стривай! Не чує…Та, дарма…
Всі найважливі миті пам’ятаю…
Була між нас засніжена зима,
Як поодинці грілись теплим чаєм…

Була весна і зустріч тет-а-тет,
І ніжний погляд, він ще досі манить…
Тоді піднявся наш імунітет
Від злих думок, обманного туману…

А літо! Довге літо через край
Переливалось в «хочу» і «потрібний»,
Тримай як я той час, не відпускай,
Не викидай обручки, хай і срібні…

Нам осінь рушниками застелю,
Та різнобарв’я витку на  тканині…
І точно знаєш: ми  у світі  «ЛЮ»,
Бо довіряєшь досі голу спину…
(02.10.16)

*Строка - вариант Лены.