Здавна зв язок

Блискучий місяць, зорі-очі
Пандрують землю всю щоночі,
Несуть їй оберіг яскравий
З незгасністю кохання слави

За сонце-схованку зі світом-
На день, а з темінню – привітом
Яскраво обіймають знову
Її щасливу та здорову

Та пестять, коли втома денна,
Турботливість ота буденна
Виснажує жіночі сили,
Вичавлює всю кров та жили…

З наснагою у них кохання
Як кажуть,-  з вечора до рання,
На відстані всі вподобання
Та поцілунки, обіймання…

Такі, як в юності прозорі,
Про що засвідчать небо, зорі,
Що гарні почуття, відкриті,
З дарунками метеоритів

Зірок на щастя та на долю,
Без заздрощів, знущання болю,-
Величне чуйне обережне,
До всього – вільне незалежне

З казковістю, без забаганок,
У  ритмі добрих колисанок,
Без примхів тих земних дівочих,
У збутності всіх снів пророчих

Здавна зв’язок земно-небесний,
Душевний чистий,- не тілесний,
Без зайвих вичислень та ліку
Тісний взаємністю – одвіку!
25.11.2016р.