Крижаною водою омию я коси,
По пекучому снігу піду я боса,
Під розлюченим небом я затанцюю,
В підземеллі віків фарби всі затушую.
І не скаже ніхто, де я чорна, де біла,
Не згадаю й сама, де межу загубила,
По обидві я сторони поневіряюсь,
Обома сторонами вічно зриваюсь.
На чолі я світило світів намалюю,
На потилиці весь свій тягар вже ношу я,
Чи то проклята я, чи благословенна,
Чи то помилка в витворі феномена.
Мене важко збагнути і важко любити,
Та без мене вони починають тужити,
Я і чорна, і біла; я - Елемент:
Сьоме небо і лихо, і сіннер, і сейнт.
я - Елемент
© Copyright: Эля Росачинская, 2016
Свидетельство о публикации №116112409794
Свидетельство о публикации №116112409794
Рецензии