Так осiнньо... Людмила Юферова Первый вариант

               
http://www.stihi.ru/2018/09/26/229
(второй вариант перевода)

http://www.stihi.ru/2016/11/23/326
Оригинал:


Зоря янтарна встала край села,
Туман прийшов на стоптаних підборах,
Та залишки осіннього тепла
Ще тліють у схололих помідорах.

Ще айстри запізнілі тріпотять
І ловлять ранку запашні потоки,
І органзово-ніжна благодать
Рожевістю цілує грушам щоки.

Вітрець присів на лавочці в садку,
Плечем обперся на ребро криниці…
І, розгорнувши прозелень рідку,
Так тепло позіхають чорнобривці.

Із фотоапаратом у руках
Ловлю пташок, що кубляться у сіні…
І раптом – сонце, раптом день запах
Так солодко, так пряно, так осінньо…


Перевод с украинского Светланы Груздевой:


Заря зарделась на краю села,
А у тумана каблуки стоптались.
Но залежи осеннего тепла
В иззябших помидорах всё ж остались.

И астры трепет  в капельках слезы
Окутан утра тонким ароматом,
И благодать прозрачной органзы
Коснулась груш, их щёк одутловатых.

В саду присел на лавку ветерок…
Иль из колодца захотел напиться?..
И, уцелевший развернув листок,
Решили чернобривцы порезвиться.

С моим "Зенитом" стареньким в руках,
Ловлю тех птиц, что копошатся в сене…
И – солнце вдруг!..и сразу день запах
Так сладко и так пряно, так осенне…