Комусь-то слово "заробі'тки" ріже вуха.
Заробітчанам воно наче груди крає.
Та Бог, скріпивши міцно волю й силу духу,
Не здичавіти в чужині' допомагає.
А ще й зрадниками дехто нас рахує,
Мовля поїхали в Європу розважатись...
Бог емігрантські, щирі молитви' почує,
Він не дозволить вірі у душі' зламатись!
Втирає сліз потоки нам Господь ноча'ми
Й посилає до'брі сни про рідну хату,
Де залиши'лись діточки' малі' без мами...
Неначе вітер бу'рить долю стріпіхату!
В даличині' про щастя мова не веде'ться,
Нудна' розлука наші сі'м"ї роздроби'ла.
І біль, мов кулею, влучає в са'ме серце:
Чому держава без жалю' нас відпустила?!
Якщо в світи' тікають з дому берегині,
В народі кажуть, що погана - ця прикмета,
Бо пі'де шкереберть усе у тій країні...
Вже явним до'казом гримить бра'тня вендета.
16/11/16/
Погана прикмета на укр. яз
© Copyright: Любонька, 2016
Свидетельство о публикации №116112400540
Свидетельство о публикации №116112400540
Рецензии