Чи знали ми, чи бачили, чи чули
Ви чули, люди, як ридає мати,
як серце болем із грудей кричить--
коли усю любов, що могло мати,
вирвала по-живому безсердечна мить.
Ви бачили, як син тримав нам небо,
те, що упало болем до грудей...
А матері, нічого в цім житті не треба,
а ні від Бога, ані від людей.
Ви знали, люди, хто він і як звати,
і як любити міг, і як страждати,
та як воно: в одну лиш мить віддати,
все про що мріяв... Звідки нам те знати...
Чи чули ви, чи бачили, чи знали:
хто зводить теє небо до гори,
заломленими в розпачі руками,
щоб зорі-душі, нам сіяли до пори...
Чи знали ми, чи бачили, чи чули
про пору та часи, що вже настали.
Чи пам'ятаємо, а чи вже забули,
про тих синів, що небо нам тримали...
(ХТ 21.02.2015)
Свидетельство о публикации №116112308365