Червень... триптих... Нина Трало

                http://www.stihi.ru/2016/07/04/2023


Оригинал:

            *
Відспівав теплу пісню червень,
Всі поля перейшов убрід,
Заколисаний димом звершень,
Посміхнувся, як сивий дід.

Посміхнувся і в далеч ринув,
Огорнувши усе плачем,
З тихим стогоном небом линув,
Хмари кинувши на плече.

А навколо розквітла радість
Із  пахучих зелених віт
І солодка плодова м’якість
Замінила весняний цвіт.

Запахучений липень просить
Показати, де брата слід.
Подивився на неба просинь
І подався полями вбрід.

          **

Червневі ночі ясні й короткі,
Зоряні очі, росяний спів.
Червневі ночі, як мед солодкі,
Бентежать душі, не мають снів.

Тими ночами щастя  блукає,
Дарує травам щиру любов.
Хто на тих травах роси збиває,
Той розхвилює серденько знов.

Червневі ночі – поспіх дівочий,
Перше бажання, перша сльоза.
Червневі ночі – сум парубочий,
Де потопає віч бірюза.

          ***      

Вже третій червень спалено війною,
Вже третій червень сльози із очей.
Ти так давно не милувався мною,
А я не гріла стомлених плечей.

Вже третій червень нам везуть «двохсоті»,
Вже третій червень запах полину.
Моє життя забилось у цейтноті,
А ти крізь дим малюєш далину,

Де синє небо в червні потопає,
Плодам дарує солод і тепло…
Та наші плани всі війна зриває.
Вже третій червень  миру не було.
Червень... триптих  Нина Трало


Вольный перевод с украинского Светланы Груздевой:

                *

Отпел июнь аккорд каскадный лета,
Вброд  поле перешёл, оставив след.
Свершениями горд в объятьях света,
Он усмехнулся, словно старый дед.

Как усмехнулся, так и вдаль помчался.
Окутал землю ливнем горячо,
Потом за синий окоём отчалил
И по пути – пять тучек за плечо.

Вокруг всё расцвело – зачем же плакать?
Венчальным светом наливалась ветвь.
И ягод спела, дозревала мякоть,
Что заменила им весенний цвет.

Июль, пришедший следом, липы спросит
о том, куда же скрылся старший брат…
И, утопая взглядом в неба просинь,
Подастся вслед за братом наугад…

                **

Июня ночи  – это миг полёта:
И звёзды глаз, и светлых рос покров.
В июне ночи запашистей мёда,
Тревожат душу и лишают снов.

Ночами теми счастье лишь бывает,
И  дарят травы щедрую любовь.
А кто на травах росы посбивает,
Тот чьё-то сердце растревожит вновь.

В ночах июньских девичье смятенье,
Желание и первая слеза.
Для юных хлопцев это наважденье:
Очей прекрасных манит бирюза.   


               *** 

Но третий год, как опалён войною…
Опять в июне слёзы из очей.
Ты так давно не любовался мною,
И ты не мой…и не чужой – ничей…

Уж третий год /груз-200» в вертолёте…/
Пропах полынью – так горька печаль.
И жизнь моя в немыслимом цейтноте,
А ты сквозь дым неясно видишь даль...

Там неба синь в июне утопает,
Даря плодам возможность зреть в тепле…
Но наши планы – все – война срывает…
Да, третий год нет мира на земле.