Небо таке, якого душа, давно так прагнула:
ніби від його посмішок (соняшно-Барселонських) спрагнула;
наче в блакиті його (буденно-розбіленій) її рознудило;
мов би у сухості сірих тіней стала забруднена;
певно вологісттю зливи осінньої хоче проникнути;
стати такою, як небо... але, в ньому, на зовсім, не зникнути...
(ХТ 22.11.2016)
НЕБО ТАКЕ ЯК...
© Copyright: Хт Ксения Тим, 2016
Свидетельство о публикации №116112305322
Свидетельство о публикации №116112305322
Рецензии