Жовтим по'тягом із виду зникла Осінь,
Як пташи'на зграя відлеті'ла вдаль...
Вже запрошує Зима до себе в гості,
Замальовує набі'ло пастораль...
Впа'де теплими снігами, землю вкривши...
В скло прозоре закує гладінь ставків...
І засне природа у зимо'вій ти'ші,
Під хрипки'х хурделиць монотонний спів.
Із гіпюру сукні одягну'ть дере'ва,
Іній зв"яже їм ажурнії хустки'...
Ніч морозна, мовби люстра кришталева,
Увімкне' у небі зо'ряні свічки'...
Своє танго вже відтанцювала Осінь,
У печалі Дощ скупу' сльозу зронив...
Діву-Панну Вітер на руках відносить,
Щоби Грудень душу їй не застудив.
22/11/16/
Жовтим потягом... на укр. яз
© Copyright: Любонька, 2016
Свидетельство о публикации №116112311145
Свидетельство о публикации №116112311145
Рецензии