***

Спливає півтора. Вже й два не за горами
Як вирував Майдан, лилась рікою кров 
Пролита дочками, найкращими, й синами
За честь, за гідність та за звільнення з  оков; 

Брехні, приниження,грабунку та знущання 
Олігархату, криміналу  та злодюг   
І люди вийшли на майдани, на повстання               
Щоб скинуть владу паханату та бандюг

Відклекотав Майдан  і пристрасті ущухли. 
Пахан зі свитою дременув за кордон.         
А обіцяльники до влади, та й  поглухли.          
Бо вже, напевне, перейшли свій рубікон.   

І той що з  трактора й  розмахував руками,   
І той що не боявся навіть  кулі в лоб. 
Романтики ж під  гімн, святий,  та з прапорами,
Героїв пакували, першу сотню, в гроб.             

Це мудрість, підлість, нерішучість чи  бездарність? 
Без бою Крим, в крові, палаючий, Донбас?            
А може це олігархічна солідарність?               
Їм на умі своє, і що вже їм до нас?               

Вони щосили галасують про реформи               
Натомість третю шкіру вже із нас деруть               
Здолать корупцію грозяться  для проформи               
Народ все хиріє, а ціни все ростуть.               


Вагітною не буде Україна вічно!               
Це аксіома і невідворотна суть!          
І вже тоді насправді, а не символічно      
Сатрапів хижих  всіх на порох перетруть!