Крокували з тобою лісною стежкою.
Ти пройшла вперед – бо вузька стежина.
Я за кожним рухом твоїм міг стежити.
Я зітхав і дивився тобі у спину.
І тобі, і мені похід подобався.
Наче мила гра, де сенс – у погляді.
Я і зашпортнутись двічі сподобився –
Гра така небезпечна дуже для молоді.
А стежина – ширше, ми вже зрівнялися.
Взяв за білу руку тебе без сорому.
Ми з тобою майже поцілувалися,
Та злякались чорного крику ворона...
Крокували з тобою лiсною стежкою, або Молодiсть
© Copyright: Миклош Форма, 2016
Свидетельство о публикации №116112211886
Свидетельство о публикации №116112211886
Рецензии
