У часи жорстокі, у часи складні,
Стогнуть люди, плачуть і кричать.
Їм свободу бачить тільки у ві сні,
А вони гнуть спини, вірять і мовчать.
На руках кайдани, їм ім`я - обман,
Сонце заховалось у густий туман.
Ті крихкі кайдани, мов весняний лід,
Не шукають люди правду, кожен уже зблід.
Очі й рот стуляють руки, що в крові,
Їм би всім горіти в страшному вогні.
Прибиріть ці руки зі своїх очей,
Не губіть країну, слізно вас благаю.
Я знайду багато кованих мечей,
Бездіяльність ваша і я помираю.
***
© Copyright: Маргарита Волконская, 2016
Свидетельство о публикации №116112108296
Свидетельство о публикации №116112108296
Рецензии