Пробачення подвiйностi

У мене є інша, та ти не впізнаєш її.
Можливо, вона твоя подруга краща, можливо.
Можливо, ви поруч із нею ховалися від зливи,
Всміхались, не знали, що ви є обидві – мої.

Обидві – мої, я безмежно люблю обидвох.
Ви гідні обидві найвищої в світі любові.
Цілую вам руки, і очі цілую, і брови,
Ті брови, що хмурите смішно з жіночих думок.

І, статися може, що теплого дня восени
Ви щастя своє одна одній розкажете тихо.
І я не вбачаю у тому ні горя, ні лиха.
Люблю обидвох, і кохання пробачте мені...

..............................................

Перевод Инессы Соколовой

Есть точно другая, но я не скажу про неё.
Возможно, подруга и самая лучшая в мире.
Возможно, вы вместе бежали когда-то от ливня,
Смеялись, не зная, что обе вы счастье моё.

Вы обе – мои, я люблю бесконечно двоих.
Вы обе достойны признания в мире с любовью.
Целую вам руки и очи, целую и брови,
Что хмурятся вот уж от женских историй моих.

Случится, возможно, что осенью, иль по весне,
О счастье своём вы друг другу расскажете тихо.
И это нормально, нет в этом ни горя, ни лиха.
Люблю вас обеих, и это простите вы мне...

http://www.stihi.ru/2017/08/31/5072