Остання Орда

Остання Орда*

Давним-давно, це кожен знає,
на Русь насунулась біда –
заповнивши степи до краю,
на Київ рухалась Орда.

Польотом стріл, вогнем і криком,
як з торби, що набита вщерть,
неслись народам військом диким:
пожар, знущання, голод, смерть…

Пройшли віки. Не сам собою
середньовічний жах минув,
та шлях прокладений Ордою
її потомок не забув.

Повзуть уперто, зброю взявши,
чумною хмарою біди,
й на танки коней помінявши,
на Київ правнуки Орди.

Старанно в танкові приціли
вони чатують дні і ночі,
військові, а то й мирні, цілі
шукають їх розкосі очі.

З одним лиш за душею шагом**,
впродовж останніх трьох років,
ґвалтують під російським стягом
люд звірі з глибини віків.

Усе цинічно враз попрали,
і Будапештський договір,
коли із „градів“ розстріляли
слов‘янське братство, дружбу, мир...

Ладу у себе дать не можуть,
та вперто лізуть за моря.
Їм це ніяк не допоможе,
уже заходить їх зоря.

Разом із нею йде удача,
розбійний „фарт“ минулих літ,
а кат отримає на здачу
снаряд, запущений в політ.

Навиліт ті проб‘ють гостинці
„Армати“ хвалену броню
і втонуть вже самі ординці
у морі крові і вогню.

В полях білітимуть їх кості,
закон такий є, сучий сину:
Хто в дім з мечем приходить „в гості“ –
той від меча навіки згине.

На зміну їх зорі кривавій,
що кане в прірву назавжди.
Другі зірки встають у славі,
щоб вберегти нас від біди.

20.11.2016

* За мотивами твору автора сайту „Клуб поезії“ Новоградця „Орда“: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701199 .
** Шаг – дрібна монета (гріш) вартістю півкопійки, яка використовувалась в Україні до початку двадцятого століття.